Proxmox VE

Для автоматизації Proxmox не використовує пароль. Ви створюєте API-токен: ідентифікатор із трьох частин плюс секрет, який показують один раз.

• Хост: повна базова URL-адреса API. Вона має бути HTTPS; якщо не вказати порт, підставиться 8006.
• Ідентифікатор токена: у вигляді user@realm!tokenname, точно так, як його пише Proxmox.
• Секрет токена: значення, яке Proxmox показує один раз під час створення токена.
• TLS-відбиток: відбиток сертифіката самого вузла, а не центру, який його видав.

openssl s_client -connect pve.example.com:8006 </dev/null 2>/dev/null | \
  openssl x509 -noout -fingerprint -sha256

Чотири несекретні налаштування на вкладці «Налаштування». Без них інтеграцію підключено, але вона нічого не може створити.

• Вузол: на якому вузлі кластера будувати. Панель пропонує ті вузли, які ваш агент справді бачив; якщо він ще не бачив жодного, вузол можна вписати вручну.
• Сховище: куди потрапляють диски нових машин.
• Міст: необовʼязково. Він зберігається і використовується там, де платформа створює машину з нуля, але клон успадковує міст того шаблону, з якого його склоновано.
• Діапазон ID машин: блок ID віртуальних машин Proxmox, у межах якого Provibr може виділяти ідентифікатори.

Це найважливіше налаштування на цій сторінці. Provibr виділяє ідентифікатори лише в межах заданого вами діапазону і ніколи не чіпає нічого поза ним. Тримайте власні робочі машини поза діапазоном, і вони залишаться недосяжними, хоч би що хтось натиснув у панелі.

Створення машини — це одне завдання клонування, після якого йде кілька викликів налаштування. Панель стежить за завданням і показує справжній поступ там, де Proxmox про нього повідомляє.

1. 01Клонувати обраний вами шаблон на вузол із налаштувань.
2. 02Збільшити завантажувальний диск до замовленого розміру. Диск може лише зростати; якщо шаблон уже більший, машина зберігає розмір шаблону.
3. 03Застосувати ядра, памʼять і налаштування cloud-init (адресу, шлюз, DNS-сервери, користувача, SSH-ключі) одним викликом налаштування.
4. 04Увімкнути фаєрвол і запустити машину.

Зʼєднання з Proxmox несе віртуальні машини й контейнери. Тариф вирішує, що саме з двох дасть замовлення, і відтоді рід подорожує з кожною командою, а не вгадується. Контейнер — це не менша віртуальна машина: він поділяє ядро свого вузла, і саме тому він дешевий і саме тому жменьки речей там просто немає.

• Тариф каже: віртуальна машина, контейнер або будь-що з двох. За будь-чого з двох вибір робить клієнт під час замовлення, і перелік образів іде за тим вибором, а не підставляє щось мовчки.
• Контейнер не клонується, а розпаковується з шаблона контейнера на зʼєднанні. Це інший рід джерела, ніж шаблони, з яких клонують віртуальну машину, і образ, що має лише шаблон контейнера, у переліку віртуальних машин не зʼявляється.
• Unprivileged — це усталене значення. Корінь усередині контейнера не є коренем на вузлі, і саме цього ви й хочете, якщо тільки щось не вимагає прямо іншого.
• Сховище — це кореневий том плюс точки монтування. Панель показує їх як ключ, джерело й шлях усередині гостя; шлях на вузлі навмисне не показують, бо він каже більше про вузол, ніж про машину.

Кожна команда несе рід із собою, і команда, що не пасує, відхиляється ще до того, як стане завданням, із причиною на екрані. Дві з тих причин означають справді різне.

• Ніколи: запуск із мережі, порожня машина, а також мікропрограма чи порядок завантаження. Контейнер не запускається з мережевої карти й не має мікропрограми, яку можна було б спитати.
• Поки що ні: диски, мережеві карти й екран обладнання. Сховище й мережа в контейнера таки є, тільки в іншій подобі, а повторно вжити для них поля віртуальної машини означало б дати тим самим словам друге значення.
• Доступно: створення, запуск, зупинка, вимкнення, стан, вилучення, призупинення, відновлення, перевстановлення, мережевий екран і його захист від підроблених адрес.
• Консоль — окремий випадок, і це поки що ні з причиною: консоль віртуальної машини — це екран, а в контейнера його немає. Що в нього є, то це термінал, а це інший протокол та інший клієнт.

У резервних копіях є одна відмінність, у якій легко схибити, і працює вона точно навпаки до віртуальної машини. Точка монтування потрапляє в копію, лише якщо її для цього позначено; диск віртуальної машини потрапляє туди, доки його не знято з позначки. Отже, контейнер із томом даних, якого ніхто не позначив, має копію, що виглядає повною й містить лише кореневий том.

Перевстановити контейнер — це заміна, а не клон поверх. Панель спершу показує, що станеться з кожною точкою монтування, і лише потім замінює машину під одним замком: кореневий том відбудовується наново, а те, що значилося як збережене, повертається на місце. Того, чого в тому переліку не було, не відновлюють.

Provibr записує сталий невеликий набір ключів cloud-init і нічого більше: чотири мережеві конфігурації, DNS-сервери та домен пошуку, користувача, тип конфігурації, SSH-ключі, пароль і те, чи оновлювати пакунки під час першого завантаження. Цей список існує з обох боків, тож поле, яке випадково називається cloud-init, ніколи не зможе переписати довільне налаштування машини.

Параметр оновлення пакунків під час першого завантаження потребує Proxmox 8.1 або новішого. На старішому вузлі виклик повторюється без нього, а не завершується помилкою.

Запустити, зупинити, вимкнути, призупинити, відновити, оновити, перевстановити та видалити. Вимкнення спершу ввічливо просить гостя, а після вичерпання часу переходить до жорсткої зупинки.

Диски й мережеві карти можна додавати, змінювати їхній розмір, приєднувати та відʼєднувати. Диск може лише зростати. Завантажувальний диск і диск cloud-init відʼєднати не можна, як і першу мережеву карту.

У фаєрвола є редагований список правил і журнал; і те, і те читається з самого вузла та записується на нього.

• Клон успадковує мережевий міст свого шаблону. Міст у тарифі та в інтеграції зберігається і використовується в інших місцях, але до клона він не застосовується.
• Скільки місця зайнято всередині віртуальної машини, Proxmox не бачить, тож на цьому графіку показано виділений розмір і немає лінії використання. Решта вимірювань справжні.
• Шаблони не потрапляють в опитування і ніколи не зараховуються до вашої ліцензії.
• Машини, які є у вашому кластері, але яких немає в Provibr, ігноруються під час кожного опитування. Імпортувати їх із Proxmox теж не можна: імпорту для гіпервізорів сьогодні немає.