Документація

oVirt

oVirt — це відкрита платформа керування для KVM. Один рушій стоїть перед усіма хостами, і Provibr спілкується з ним через його REST API. Якщо ви вже читали сторінку про Proxmox, модель та сама: агент у вашій мережі, інтеграція, що вказує на рушій, тариф і шаблон для клонування. Ця сторінка описує те, що відрізняється.

Чим відрізняється від Proxmox

Обидві системи є гіпервізорами, і обидві надають той самий тип ресурсу, тож тарифи, ємність, пули адрес і журнал аудиту працюють так само, як із Proxmox. Відмінності полягають у тому, як машина адресується та розміщується.

Немає вузла, який треба обрати, і немає діапазону ідентифікаторів, який треба видавати. Рушій сам обирає хост у межах кластера й сам присвоює ідентифікатор машини — це UUID, а не vmid. Якщо ви звикли до Proxmox: цих двох полів немає навмисно.

Що ви заповнюєте

Інтеграція oVirt указує на рушій, а не на хост. Чотири значення, усі обовʼязкові:

Адреса рушія в тому вигляді, у якому ви відкриваєте її в браузері, наприклад https://ovirt.example.com. Усе після імені хоста відкидається; шлях до API агент будує сам.
Імʼя користувача разом із профілем авторизації, наприклад provibr@internal.
Пароль цього користувача.
Відбиток SHA-256 сертифіката, який пропонує рушій.

У oVirt немає токена API, який можна відкликати або обмежити частиною API, тож агент зберігає повний пароль облікового запису. Саме тому роль цього облікового запису є єдиним обмеженням, яке взагалі існує: створіть окремого користувача для Provibr і надайте йому роль, обмежену тим кластером, яким він керує, замість того щоб використовувати admin@internal.

Відбиток TLS

Рушій oVirt віддає сертифікат, підписаний його власним внутрішнім центром сертифікації. Прочитайте відбиток з будь-якої машини, яка дістає до рушія:

shell

openssl s_client -connect <host>:443 </dev/null 2>/dev/null | \
  openssl x509 -noout -fingerprint -sha256

Команди та вивід термінала всюди англійською і в панелі, і на цих сторінках. Один текст, одна правда: те, що ви читаєте тут, ваш хост виведе дослівно так само.

Це поле обовʼязкове й залишається обовʼязковим. Немає публічно довіреного ланцюжка, на який можна відступити, і немає нешифрованого шляху, тож агент довіряє лише цьому одному сертифікату й нічому іншому. Якщо ви заміните сертифікат рушія, замініть і відбиток тут.

Кластер, сховище та мережа

Три налаштування вказують рушію, де будувати. Вони належать інтеграції та діють для кожної машини, замовленої через неї:

Кластер: куди потрапляють нові машини. Рушій обирає хост усередині нього.
Домен сховища: де створюється диск нової машини.
Профіль vNIC: до чого підключається мережева карта нової машини.

Шаблони

Машина створюється клонуванням шаблона oVirt, так само як у Proxmox. Звʼяжіть шаблон з операційною системою у вашому каталозі, і кожен тариф, що пропонує цю систему, клонуватиме його.

Мережеве встановлення через PXE для oVirt недоступне. Клонування шаблона тут є єдиним способом, у який зʼявляється машина.

Що можна робити з машиною

Створювати, запускати, зупиняти, вимикати, призупиняти, відновлювати та видаляти. Збільшувати диск або додавати новий, підключати чи відʼєднувати мережеву карту, відкривати консоль і переглядати графіки використання.

Перевстановлення для oVirt не існує. У Proxmox ця команда стирає машину й клонує шаблон заново на той самий ідентифікатор; у oVirt немає нічого рівнозначного, тому такої кнопки немає. Замість цього видаліть машину й замовте нову.

Адреси та фаєрвол

Адреси працюють так само, як усюди в Provibr: тариф повʼязує ядра, памʼять і диск із пулом адрес, під час замовлення береться наступна вільна адреса й записується в налаштування cloud-init машини, а видалення машини знову звільняє її.

Окремого фаєрвола для кожної машини немає. Proxmox може тримати ipset для кожної машини, і Provibr тримає його в узгодженні з виданими адресами; у oVirt нічого подібного немає, тож ця вкладка не зʼявляється.

Машини, які вже існують

Машини, що вже працюють на вашому рушії, можна імпортувати до панелі. Вони зберігають свій ідентифікатор, починають зараховуватися до вашої ємності й відтоді керуються як будь-яка інша машина.

НазадVMware vSphere ДаліHetzner